Проведення необхідних психосоціальних та педагогічних заходів для впровадження інклюзивної освіти



1. Поетапне впровадження інклюзивної освіти, яке потребує проведення необхідних психосоціальних та педагогічних заходів, а саме:

— Психодіагностичний етап: — діагностика рівня розвитку дітей: виявлення індивідуальних особливостей психічного, фізичного, інтелектуального розвитку; рівня розвитку психічних процесів; діагностики соціальної зрілості, інтелекту, стилю взаємодії педагогів і батьків з дитиною; — тестування та анкетування педагогів та батьків на предмет готовності до здійснення інклюзивного навчання;вивчення особливостей сім’ї, в якій виховується дитина;психолого-педагогічне спостереження за особливосгями соціальної взаємодії учнів у школах з інклюзивним навчанням.

2. Оформлення документації для здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими потребами:

банку даних дітей відповідно до особливостей та наявних порушень;
картки здоров’я і розвитку дитини;
психологічної картки індивідуального розвитку дитини;
соціального паспорту сім’ї, в якій виховується дитина;
щоденника спостереження за дитиною в начальному закладі;
щоденника спостереження за станом здоров’я поведінкою дитини вдома у позаурочний час.

3. Розробка та затвердження індивідуальних програм навчання і розвитку з рекомендаціями для педагогів і батьків, розроблених за участі різних фахівців (лікаря, психолога, соціального педагога, педагога-дефектолога, учителя-логопеда).

4. Створення власної навчально-методичної та інформаційної бази, а саме:

банку даних навчальних і виховних програм;
механізму забезпечення отримання оперативної інформації про рівень здоров’я, навчання і розвиток дитини з особливими потребами.

5. Моніторинг результативності, який передбачає застосування наступних методів:

— дидактичного — вивчення результативності різних сторін навчально-виховного процесу; — виховного — простеження ефективності виховного процесу, системи взаємостосунків його учасників; — управлінського — простеження за характером взаємостосунків на різних управлінських рівнях в системах: «керівник — педагогічний колектив», «керівник — діти», «керівник — батьки», «керівник — зовнішнє середовище»; — соціапьно-психологічного — спостереження за системою колективно- групових взаємовідносин, за характером психологічної атмосфери педагогічного колективу, психологічного стану дітей, батьків; — медичного — відстеження динаміки стану здоров’я дитини з особливими потребами. 6. Виявлення і прогнозування можливих проблем, серед яких можуть бути наступні: — виникнення опору новому середовищу з боку дитини, для зняття якого потрібно включати розробку додаткових освітньо-виховних ресурсів; — виникнення внутрішніх і зовнішніх конфліктів між педагогом і дитинок), педагогом і батьками внаслідок роботи із проблемою «особливоїдитини». 7. Розробка шляхів корекції можливих негативних наслідків: — планування резерву часу для перегляду спланованих форм, методів, прийомів роботи з дітьми та їх батьками; — ґрунтовне пояснення батькам і педагогам переваг інклюзивної освіти; — реорганізація індивідуальних психолого-педагогічних програм супроводу дітей, які виявляють відповідні проблеми; — відстеження результативності впроваджених змін.

Поради й рекомендації вихователю, у групі якого навчається дитина і особливими потребами.

1. Навчитися толерантно ставиїися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на дитині. 2. Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятною. 3 Сприяти створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості, справедливості й терпимості. 4- Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей. 5- Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої дитини. 6. Співпрацювати з іншими педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та батьками в одній мультидисциплінарній команді.

Психолого-педагогічна характеристика

Психолого-педагогічна характеристика має відповідати таким вимогам: — підсумок спостережень; — добір фактів; — систематизація фактів та висновки педагога; — характер викладу; — позитивні сторони дитини; — індивідуальна робота з дитиною (хто проводив з фахівців); — обсяг характеристики (має бути короткою,але переконливою).