19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення зміндо деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Булінг – (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Порядок подання та розгляду(з дотриманнямконфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічніпрацівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчиненняпо відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформаціювід інших осіб.
Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування ізвизначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівникзакладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це бувбулінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України(ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він можезвертатися до органів Національної поліції України із заявою.
Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.
Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групоюосіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитимевід 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьківабо осіб, які їх замінюють.
Рекомендації до оформлення заяви
1. Подається державною мовою.
2. Чітко вказуються прізвища.
3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів.
4. Не допускати виправлень.
5. Зміст заяви пишеться в довільній формі.
Реагування на доведені випадки булінгу
ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯНА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ПРИЧЕТНИХ ДО БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)
1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування ізвизначенням уповноважених осіб.
2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.
3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:
– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобтовідповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органівНаціональної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то вінможе одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.
4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконуватирішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.